Відділ фізики магнітних явищ (ВФМЯ), під керівництвом професора, чл.-кор. НАНУ С.М. Рябченка, було створено у 1995 р. на базі лабораторії фізики магнітних явищ відділу електроніки твердого тіла. В свою чергу, ця лабораторія була створена у 1983 із частини співробітників відділу резонансних явищ, що перед тим відпочкувалися від відділу фізики кристалів, очолюваного професором, акад. НАН України А.Ф. Прихотько.
Відділ об'єднує фахівців з радіоспектроскопічних (електронний парамагнітний, феромагнітний, антиферомагнітний, ядерний квадрупольний резонанси), магнітостатичних (намагніченість, магнітна сприятливість), магнітопружних (магнітострикція) та магнітооптичних (спектральні дослідження у магнітному полі та оптично-детектований магнітний резонанс) досліджень твердих тіл, кристалів.
На етапі набуття кваліфікації у магніторезонансних методах досліджень, провідні співробітники відділу брали участь у семінарах з радіоспектроскопії, організованих професором, чл.-кор. НАН України М.Ф. Дейгеном, консультувалися в нього і його співробітників, зазнали його суттєвого впливу. Отже відділ виник і розвинувся як розвиток наукової школи акад. А.Ф. Прихотько на перетині з науковою школою чл.-кор. НАНУ М.Ф. Дейгена. При відділі працює неструктурна лабораторія Теорії Недосконалих Кристалів (ТНК) на чолі з чл.-кор. НАНУ, проф. Е.А. Пашицьким. Ця лабораторія була створена свого часу фізиком-теоретиком, проф. В.Л. Вінецьким.
Головними напрямами досліджень, що ведуться у відділі, є
- фізичні властивості магніторозчинених (напівмагнітних) напівпровідників і носій-іонна обмінна взаємодія в них;
- магнітопружні явища в магнетиках, зокрема в шаруватих антиферомагнетиках з легкоплощинною анізотропією;
- магнітні та магніто транспортні властивості феромагнітних
нанопорошків, наноплівок;
- магнітні властивості високотемпературних надпровідників і їх зв'язок з критичною густиною току.
Останні декілька років більшість напрямів досліджень не лише магнітних нанопорошків і наноплівок, а й напівмагнітних напівпровідників, високотемпературних надпровідників зосереджені на з'ясуванні відповідних властивостей у випадку нанооб'єктів цих субстанцій.
Головним напрямом досліджень в лабораторії ТНК при відділі є теорія надпровідності та властивостей надпровідників.
- Експериментальне відкриття гігантського спінового розщеплення електронних та екситонних зон у магніторозчинених напівпровідниках та його пояснення проявом носій-іонної обмінної взаємодії (А.В. Комаров, С.М. Рябченко, О.В. Терлецький, И.И. Жеру, Р.Д. Иванчук). Явище було відкрите і пояснене у 1976-77 рр., а дослідження подальших явищ, обумовлених носій іонною взаємодією та гігантським спіновим розщепленням зон, тривають, модифікуючись, і досі. У 1979 р. було теоретично передбачене явище феромагнітного впорядкування у магніторозчинених напівпровідниках при створенні в них певної (значної) концентрації носіїв току (Е.А. Пашицький, С.М. Рябченко), розвинуті уявлення про роль спінових кореляцій при утворенні магнітних поляронів (С.М. Рябченко, Ю.Г. Семенов). Останніми роками досліджуються прояви носій-іонної взаємодії та спінових розщеплень у квантово-розмірних структурах на основі напівмагнітних напівпровідників;
- встановлення проявів магнітної та/або пружної квазідвовимірності у магніторезонансних та релаксаційних властивостях кристалів (Д.Л. Лифар, А.Ф. Лозенко, С.М. Рябченко; останні двоє за роботи з цього циклу у складі колективу співавторів з Харкова та Донецька були удостоєні Держпремії України в галузі науки і техніки за 1991 р.);
- встановлення магнітопружної природи антиферомагнітних доменів в шаруватих легкоплощинних антиферомагнетиків та прояв перетворень цієї доменної структури в магнітострикції і намагніченості (В.М. Калита, А.Ф. Лозенко, С.М. Рябченко, П.О. Троценко);
- встановлення прояву магнітоопору манганітових плівок на НВЧ (Д.Л.Лифар, С.М.Рябченко), вивчення властивостей нанопорошків манганітів (А.В.Бондар, В.М. Калита, А.Ф. Лозенко, С.М. Рябченко, П.О. Троценко), встановлення особливостей перемагнічування наногранульованих феромагнітних плівок з орієнтованим напрямом анізотропії феромагнітних наногранул у площині плівок (А.О.Тимофієв, В.М. Калита, А.Ф. Лозенко, С.М. Рябченко, П.О. Троценко)
- з'ясування основних закономірностей температурних, магнітопольових та кутових залежностей густини критичного струму у епітаксійних плівках високотемпературних надпровідників, та їх пояснення як наслідок піннінгу вихорів Абрикосова у цих плівках на дислокаційних стінках, що утворені межами монокристалічних блоків, розорієнтованих один відносно одного на малі кути (Ю.В. Федотов, М.П.Чорноморець, Д.Г.Ковальчук, Е.А. Пашицький, С.М. Рябченко, О.В. Семенов);
- розвиток моделей надпровідності, що враховують вплив багаточастинкових кулонівських кореляцій та колективних електронних збуджень зарядової та спінової густини у високотемпературних надпровідниках та реальну структуру їх Фермі-поверхні на процес куперівського спарювання та підвищення критичної температури надпровідного переходу (Е.А. Пашицький, О.В. Семенов, В.І. Пентєгов);
- видано Енциклопедичний Словник "Физика Твердого Тела" у двох томах (головний редактор В.Г. Барьяхтар, заступник головного редактора Е.А. Пашицький, відповідальний секретар редколегії О.Г. Галкіна).
-
Ст.н.с. А.В. Бондар вимірює спектри спінової луни ЯКР.
-
Робота над Енциклопедією у неформальній обстановці. Члени редколегії (справа наліво) Е.А. Пашицький, О.Г. Галкіна,
С.М. Рябченко з’ясовують питання у В.М. Локтєва під час відвідин проф. В.М. Пана в Інституті металофізики.
-
Ст.н.с. А.Ф. Лозенко і П.О. Троценко
біля вібраційного магнетометра.
-
Теорія “на трьох”. Співробітники ЛТНК: ст.н.с. О.Г. Галкіна,
ст.н.с. О.В. Семенов, м.н.с. В.І. Пентегов.
-