Запропоновано новий механізм появи фазового переходу першого роду в магнетиках. На його основі описані результати експериментальних досліджень переходів в арсеніді марганцю, а також вплив різних чинників (магнітного поля, високого гідростатичного тиску і легування різними елементами) на цей перехід.
Вперше побудована феноменологічна теорія, що описує розподіл намагніченості у топологічному солітоні типу блохівської точки і рух такого солітону. Зокрема, показано що ефекти обмінної релаксації призводять до дуже сильного гальмування таких солітонів навіть для матеріалів з гранично малою релаксаційною константою. Тим самим пояснені експерименти групи В. Никитенко (Черноголовка), в яких спостерігалося передемпфірований рух блохівських точок в залізо-ітрієвому гранаті.
Досліджено топологічні солітони типу кінка, які для одновимірних магнетиків (спінових ланцюжків) представляють собою квантові елементарні збудження. Показано тісний зв'язок основних квантових ефектів, тунелювання кінка з одного вузла решітки в сусідній і тунельна зміна одного з топологічних зарядів, кіральності кінка. Знайдений закон дисперсії кінка, який є періодичним і суттєво різниться для цілих і напівцілих значень атомного спина.
Показано, що для двох плоскопаралельних пластин, зроблених з матеріалу, що зазнає перехід метал - діелектрик, при зміні температури сила Казимира, що виникає як наслідок нульових квантових флуктуацій поля в вакуумі, відчуває різку зміну в області точки переходу метал - діелектрик. Передбачена особлива роль реальної структури матеріалу, який поблизу цього переходу складається з співіснуючих гранул різних фаз, металевої та діелектричної. Конкретні оцінки для типових матеріалів такого типу, діоксиду ванадію і замінених манганітів, показали, що зміна сили максимальна для відстані близько 1- 2 мікрон, тим самим дано конкретні рекомендації для спостереження цього ефекту.
Досліджено високочастотні властивості масивів малих феромагнітних частинок з точковими або протяжними дефектами. Знайдено загальні умови появи магноних мод, локалізованих на дефектах різної природи. Для дефекту, що притягає, ці умови суттєво відрізняються від тих, що відомі в квантовій механіці для частинки, що локализована в потенційній ямі.
Показано, що взаємодія Дзялошинського-Морії, яка призводить до появи слабкої неколінеарності підграток антиферомагнетика, може також призводити до пониження симетрії солітону з внутрішньої прецесійною динамікою: прецесія спинів стає неоднорідною в часі і супроводжується коливаннями центру солітону. Обидва ці ефекти можуть бути корисними для отримання змінного сигналу з частотою порядку терагерц в автоосцілляторі, що містить такий солітон.