Шосту Міжнародну науково-практичну конференцію «Нанотехнології та наноматеріали» (NANO-2018), яка відбулася в останні дні серпня, було присвячено 100-річчю Національної академії наук України.
«Нанотехнології та наноматеріали» — це словосполучення увірвалося в наше життя в останні десятиліття. З їхньою допомогою учені творять дива, домагаються визначних успіхів у багатьох сферах знань і сподіваються на ще більші перспективи в майбутньому. Тому таку зацікавленість у світі завжди викликають форуми, на яких охоплюються різноманітні теми, що стосуються розвитку нанотехнологій. Для наших учених важливо було продемонструвати свої досягнення та дізнатися про кращий світовий досвід задля використання його в Україні.
Організаторами Міжнародної конференції (NANO-2018) стали Консорціум Enterprise Europe Network (EEN – Ukraine), Інститут фізики НАН України та їхні партнери: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Тартуський університет (Естонія), Туринський університет (Італія), Університет П’єра та Марії Кюрі (Франція) та European Profiles A.E. (Греція).
У конференції взяли участь науковці з університетів та дослідницьких інститутів з-понад 35 різних країн світу, а ще — представники видавничої компанії Springer, які, зокрема, презентували книгу за матеріалами NANO-2017.
Під час конференції відбувся також Міжнародний форум «Innovation-2018», що зазвичай стає платформою зустрічі інноваторів та винахідників, виробників провідних інноваційних технологій, засновників start-up та spin-off компаній з представниками підприємств – потенційних партнерів, зацікавлених в інноваційних технологіях, представниками технологічних парків та міністерств, відповідальних за інноваційну політику в Україні, експертами в економічній галузі та консультантами у сфері захисту інтелектуальної власності.
Особлива увага на конференції та на форумі була прикута до Стратегії інноваційного розвитку України, до розробки якої долучилися фахівці українських міністерств, наукових установ НАН України, Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Наукового комітету при Кабінеті Міністрів України.
Дискусантів цікавили й більш глобальні теми, спрямовані на розвиток нанотехнологій у світі, зокрема, напрямки розвитку нанонауки, перспективи застосування окремих матеріалів, таких як графен та інших вуглецеві, необхідність розширення переліку освітніх спеціальностей з нанотехнологій та наноматеріалів. Обговорювали європейський досвід та перспективи розвитку нанотехнологій в інших країнах світу, місце нанотехнологій в Європейській програмі Horizon-2020.
Міжнародний форум «Innovation 2018» відбувався вже втретє. Серед його організаторів (крім уже названих вище) стали також Торгово – промислова палата України, ТОВ «Нова Інтернаціональна Корпорація», Міністерство закордонних справ України, а також міжнародні учасники — Тартуський університет (Естонія), Туринський університет (Італія), Університет П’єра та Марії Кюрі (Франція), Литовский інноваційний центр VIESOJI ISTAIGA та European Profiles A.E. (Греція).
Головною метою заходу була підтримка інноваційної стратегії в Україні, висвітлення нових українських інноваційних розробок та стимулювання представників малого та середнього бізнесу до співпраці з наукою, розкриття власного потенціалу та міжнародної співпраці.
Під час форуму було представлено інноваційні технології, проекти, стартап – компанії. Інтерес до «Іnnovation-2018» – виявили не тільки автори розробок та креативних ідей, а й засновники startup— та spin-off компаній, підприємства–потенційні партнери, представники технологічних парків, експерти та консультанти.
Теми дискусійних дебатів, як на конференції, так і на форумі, були різними, але однією з головних залишалася тема інноваційної стратегії України.
«У нашій країні необхідно створити якісно нове законодавче поле для регулювання інноваційної діяльності», — зазначила під час дискусії на «Іnnovation-2018» генеральний директор директорату інновацій та трансферу технологій МОН Дар’я Чайка. Вона уточнила, що йдеться про закладення нових підходів у розвитку інновацій, трансферу технологій та підтримки стартапів, а також унормування прогалин, аби винахідник, який бажає комерціалізувати свої розробки, та підприємець, котрий хоче випускати інноваційну продукцію, могли це зробити. Щоб вони могли отримати знання, навички, мали необхідну інфраструктуру, чіткі «правила гри» в правовому полі. Саме на це спрямована Стратегія інноваційного розвитку України, над якою працюють у Міністерстві освіти і науки України. Нині ця робота вийшла на фінішну пряму.
Загалом форум складався з двох сесій та конкурсу стартап-проектів. У ньому взяли участь експерти, винахідники, виробники інноваційної продукції, засновники startup- та spin-off компаній, акселератори інноваційних проектів, представники технологічних парків Іспанії, Литви, Хорватії, Болгарії та інших країн. Під час сесій вони говорили про інноваційний розвиток в Україні та світі, нові українські розробки, більш тісні контакти представників бізнесу та їх співпраці з
наукою.
До фіналу конкурсу стартапів було відібрано вісім команд, які мали можливість презентувати свої розробки міжнародному журі. Переможцями стали Олесь Гончар з Дніпровського національного університету зі стартапом «Теплі стіни – енергоактивна теплоізоляція будівель» та Денис Красніков зі стартапом «Ausweis.io – розумний доступ до об’єктів». Переможці отримають TravelGrant від головного організатора заходу (Консорціум EEN-Ukraine) для представлення своїх розробок на InvestForum-2018 (Halle, Germany).
За матеріалами газети "СВІТ"