- Укр
- Eng
FP7, Horizon 2020, COSME — це програми ЄС із мільйонними бюджетами для підтримки бізнесу та інновацій, зокрема в Україні. 2015 року наша країна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Це членство надало українським учасникам рівноправний статус з європейськими партнерами. А ще дає змогу впливати на формування змісту програми.
Видатки в межах програми можна вважати стратегічними. Політика ЄС щодо досліджень та інновацій зосереджується довкола трьох головних завдань: перетворення Європи на привабливе місце для першокласних науковців, сприяння інноваційності й конкурентоспроможності європейської промисловості та бізнесу, вирішення найгостріших питань сучасного європейського суспільства за допомогою науки. Програма торкається не лише вихідців з університетів та наукових інституцій, а й будь-якого з належним досвідом, хто має або може створити нове знання задля розробки нових продуктів та послуг і відповідно нових ринків та споживачів. І це той момент, де наука поєднується з економікою та бізнесом, адже всі зацікавлені в появі нових технологій. Тиждень поспілкувався з українськими інноваторами та науковцями, які вже співпрацюють із європейськими партнерами, про цінність таких проектів і грантові можливості, якими вони можуть скористатися.
Автономне житло
Як утримати в житлових приміщеннях тепло й зробити так, щоб теплова та електрична енергії для домогосподарств не були захмарно дорогими? Цікаве рішення пропонує український стартап PassivDom Corp. Це проект молодих фізиків, що хотіли створити щось нове, революційне в галузі будівництва, яку традиційно вважають консервативною.Їхня історія починалася саме з наукомісткої складової. Стартап уже дістав підтримку в межах Інструменту для малого та середнього бізнесу програми ЄС Horizon 2020 і претендує на соліднішу допомогу в наступну її фазу.
«PassivDom Corp — це спроба розповісти світу, що окрім сучасних канадських будівельних технологій є ще й українські», — каже керівник компанії харків’янин Максим Гербут.
Команда розробляє дизайн і зводить будинки близько 15 років. «Проектуємо енергоефективні споруди, автономні й пасивні будинки в Україні та Німеччині доволі давно. За 15 років проектування звичного житла накопичено багато ідей, розробок, інновацій, які практично неможливо реалізувати у звичайному будинку. Тому одного разу ми зібралися з командою та вирішили всі ці наші ідеї зібрати в окремий проект. Дослідили, чого бракує світу. Виявили, що ніхто не проектує і не зводить автономних будинків», — продовжує він. Проект починався з контактів із різними науковими інститутами за кордоном, зокрема Інститутом пасивного будинку (Passive House Institute) у Дармштаті, Інститутом фасадних конструкцій у Розенхаймі тощо. «Люди з цього кола підказали, що ми як компанія достатньо сильні для того, аби вразити Єврокомісію, і що варто подати документи на грант. Почав дивитися, як це можливо зробити. Вирішили подати заявку на грант з України, аби показати, що й українські компанії чогось варті. Грант ми отримали і Єврокомісію вразили», — каже він. Проекти, які претендують на грантову підтримку, оцінює незалежна комісія. Її члени не знайомі між собою.
Створення технології автономного житла тягне за собою розвиток щонайменше трьох інших типів технологій: сантехнічної (як на сучасних літаках, яхтах та космічних кораблях), енергетичної (отримання енергії з автономних сонячних панелей) і водопостачання (наприклад, через конденсацію вологи з повітря). «Уявіть, що пасивний будинок — це як електромобіль порівняно з авто на дизельному двигуні. Ми зробили житло, яке вчетверо-вп’ятеро ефективніше за рівень, необхідний для сертифікації пасивного будинку. І це глобальний стрибок уперед», — наголошує Максим. Ще одна фішка стартапу, яким він керує, — використання в будівництві тривимірного друку. «Багато хто заявляє, що цілковито створює свої споруди завдяки робототехніці, проте фактично так зводять хіба що стіни. У нашому випадку вся споруда, так би мовити, надрукована», — розповідає він. У середньому на зведення прототипів площею близько 35 м² за технологіями, запропонованими PassivDom Corp, потрібно близько 8 год.
Один із технологічних викликів полягає у тому, що дім зроблено маленьким. У такій споруді огороджувальних поверхонь, через які вона втрачає енергію, уп’ятеро більше, ніж у звичайному будинку. Тому зробити її енергоефективною в стільки само разів складніше. Ще один важливий момент — скління. У звичайних спорудах засклено приблизно 50%. Вікна, як пояснює Максим, є слабким місцем будь-якого енергоефективного рішення. Тому третій виклик індустрії — це багато скла в будівлях PassivDom Corp.
Максим стверджує, що географія інтересів компанії не пов’язана суто з Україною, а більше спрямована на зміну світової індустрії. Це передбачає не тільки розробку нових технологій, а й адаптацію їх до вже наявних рішень. «Наприклад, із карбонового волокна будують літаки, але не будинки. Тож ми взяли добре відомий усім матеріал, але внесли елемент новизни — спорудили будинок». Так само компанія займається технологіями роботи з базальтом, зокрема розробляє 3D-принтер для друку розплавленим базальтом, якого багато в природі та який плавиться за температури близько 1200–1300 ºС. Цей проект PassivDom Corp реалізує разом із NASA та Університетом Бредлі.
Окрім фінансування грантова програма дає доступ до інформації, ринків, цілих галузей, допомагає випробовувати нові технології, зустрітися з кимось із Siemens, ABB Group, Schneider Electric, щоб обговорити можливість співпраці чи розробки якогось вузла. «Коли ви всередині грантової системи Horizon 2020, то до всього цього маєте доступ», — каже Максим. Члени цієї грантової програми за потреби співпраці з великими гравцями отримують контакти, а для корпорації є компаніями, що володіють або розробляють технології, здатні змінити світ. «Тому з вами можна і потрібно працювати. Horizon 2020 — це не про гроші, а про можливості», — підсумовує він.
Нанолабораторія
Олена Фесенко керує департаментом міжнародної наукової та інноваційної діяльності в Інституті фізики НАН України. Також є координатором проекту «Інноваційний менеджмент» та виконавцем проекту TransFerr у межах Horizon 2020. А Інститут фізики НАН України, своєю чергою, координує консорціум EEN-Ukraine («Європейська мережа підприємництва), створений у межах європейської програми підтримки малого та середнього бізнесу Competitiveness of Small and Medium Enterprises (COSME).
У полі досяжності. За фінансової підтримки ЄС в Інституті фізики НАНУ створено міжнародну сучасну лабораторію спектроскопічного аналізу
«COSME не підтримує фундаментальних досліджень, але спрямована на зближення бізнесу й науки, розбудову інноваційної інфраструктури, навчання, створення стартапів і започаткування бізнесу, вихід на міжнародні ринки, поглиблення міжнародної співпраці й стимулювання представників малого та середнього бізнесу до обрання саме інноваційного шляху розвитку», — пояснює Олена. Мета консорціуму — сприяти інноваційному управлінню та участі українських організацій у підпрограмі SME Instrument програми Horizon 2020.
«Моя історія співпраці з міжнародними донорами розпочалася у 2012 році з програми FP7, яка, власне, передувала Horizon 2020. Це був перший грант, який я виграла. Після закінчення аспірантури постало питання: що далі? Чесно кажучи, була на роздоріжжі: залишатися в Україні чи їхати за кордон, де є сучасне обладнання, стипендія, налагоджена інфраструктура та набагато більше можливостей для молодих науковців. Участь і зрештою перемога в грантовій програмі вплинули на вибір залишитися вдома й працювати на українську науку», — розповідає Олена.
Проект у межах FP7 мав кілька напрямів і низку завдань з інтеграції українських вчених до ЄС. Він складався з трьох компонентів. Перший — комунікація між науковцями. У цьому компоненті було започатковано міжнародну конференцію НАНО-2012, яка діє і сьогодні. У першій конференції взяли участь 100 осіб, а в НАНО-2017 — понад 700 із близько 25 країн світу. За їх підсумками зібрано статті, у міжнародному видавництві Springer, яке спеціалізується на науковій літературі, вийшло шість книжок.
Другий компонент — підтримка молодих науковців. Тут створено літню школу для вчених-початківців, що зосереджується на передових досягненнях в нанонауці, а також у царинах на стику різних наукових напрямів. Такий формат сприяє кар’єрному зростанню молодих науковців, розширенню бази контактів, дає можливість спілкуватися в професійному колі.
Третій, наймасштабніший компонент, за словами Олени, дав можливість створити міжнародну лабораторію в Інституті фізики НАН України. «Європейська сторона допомогла запустити цей процес, і нині маємо непогані результати», — розповідає вона. Олена вирішила й далі працювати в напрямі, з яким була пов’язана її кандидатська робота, а саме плазмоніці та спектроскопії. Перша досліджує оптичні властивості металів та напівпровідників у фізиці. Завдяки цій технології можна пришвидшити передачу інформації в комп’ютерних чипах. Друга — це розділ фізики, присвячений вивченню спектрів електромагнітного випромінювання. Олена розповідає, що на той час у неї зібрався багаж знань, та й спектроскопія біологічних об’єктів її дуже захоплювала. Тож вона вирішила, що її лабораторія розвиватиме різні спектроскопічні методи. Зокрема, вивчатиме такі ефекти, як підсилена поверхнею інфрачервона спектроскопія (SEIRA), підсилене комбінаційне розсіяння (SERS), підсилена металом люмінесценція (MEF). Усі ці технології є перспективними інструментами аналізу для фармацевтики, медицини, зокрема діагностування раку, матеріалознавства, дослідження стану довкілля, археології, а ще для виявлення наркотиків та вибухових речовин тощо.
Завдяки грантам вдалося зробити ремонт у лабораторії, закупити сучасне обладнання, провести сучасні дослідження, залучити до колективу молоді кадри. «У лабораторії за допомогою сучасних спектроскопічних методів проводимо кількісний і якісний аналіз неруйнівного втручання в об’єкт дослідження, характеризуємо широкий спектр нанокомпозитів — такі матеріали використовують, наприклад, у будівництві автомобілів та літаків, виробництві кабелю, для захисту магістральних трубопроводів. Вивчаємо різні оптичні ефекти на металевих і вуглецевих наноструктурах. Досліджуємо різні біологічні об’єкти — від моношарів молекул до одиночних клітин. А також вивчаємо вплив наночастинок на живі клітини та її компоненти (клітинні мембрани, ДНК, РНК). Ці дослідження актуальні в сучасних сенсориці та фармацевтиці», — пояснює Олена.
Озонотерапія
Одного дня на сайті Єврокомісії було оголошено конкурс на проект, який стосувався безпеки в харчовій промисловості, а якщо конкретніше, то боротьби з грибками та мікотоксинами. Це зацікавило групу фізиків із Харківського фізико-технічного інституту. Так з’явився виробник систем озонування Stream Ozone — стартап Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». «Спочатку ми займалися фізикою розрядів, і звідти ж взялося обладнання з видобутку озону, яке заявили як стартап, — розповідає її керівник Сергій Пугач. — Озон є сильним окислювачем, котрий використовують у дезінфекції біологічних складників, до яких належать різні гриби й відповідно мікотоксини. Великого досвіду роботи з таким видом забруднень у нас на той момент не було. До роботи залучили харківських рослинників, що займаються сільським господарством». У результаті розробили низку технологій, які використовують під час посівної кампанії, зокрема активації росту рослин за допомогою озону. Наприклад, систему передпосівної обробки насіння озоно-повітряною сумішшю. Озон нейтралізує патогени, які впливають на посадковий матеріал, активізує в ньому обмінні процеси, а це покращує проростання насінин. Після покльовування все насіння проростає одночасно, що важливо під час збирання врожаю. «Наша сильна сторона полягає в тому, що ми розуміємо, як робити генератори озону й маємо де їх випробувати, зокрема в сільському господарстві», — каже Сергій.
Він розповідає про те, як компанія вийшла на європейські структури. 2013 року знайшли контакт, із якого виросла спільна пропозиція для Єврокомісії. Вона й отримала грант. «Нам був цікавий напрям інновацій (Innovation actions) у межах Horizon 2020. Подаватися до участі в ньому від однієї України надзвичайно складно, бо наша країна й наші компанії мають низький програмний рейтинг. Тому нам був потрібен європейський координатор. Згодом усе це вилилося у велетенську діяльність, у якій на нашу ідею припадає 1/50 всієї активності, усіх задіяних технологій», — зазначає Сергій.
«Як правило, Єврокомісія підтримує ті проекти, які мають конкурентні технології щодо кожного рішення. Відбувається своєрідний відбір, що має привести до появи нового технологічного рішення, яке може поєднувати в собі різні підходи. Проект, до якого долучилися ми з колегами, спрямований на боротьбу з мікотоксинами — від генної інженерії на етапі роботи з насінням до холодильника кінцевого споживача. А це насіння, пророщування, процес росту, збирання, зберігання, переробки, логістики між різними ланками одного процесу, переробки на харчові продукти чи корми для тварин. І для всього потрібні різні технології. Одна з них належить нам. Ми займаємося зберіганням пшениці та ячменю. Окрім нас ще є три інші компанії, що пропонують конкурентні технології для зменшення забруднення зерна грибами та мікотоксинами. За чотири роки проекту маємо показати, наскільки ми конкурентоспроможні порівняно з іншими технологіями в нашій ланці. Минуло півтора року, і поки що вдало конкуруємо з партнерами з Іспанії, Туреччини та Сербії», — пояснює Сергій.
Технології — це дорогий продукт, який створюється, випробовується та імплементується на стику науки та бізнесу. Утім, прибуток від них ще більший, бо йдеться про інструмент створення або нових речей, або нових послуг, ринку, виробництва, споживачів і робочих місць, престижу. Від продажу суто сировини, хоч би якою хорошою вона була, годі чекати ефекту економічного акселератора, від котрого виграють і наука, і бізнес із державою.
Досвід стартапів та українських наукових центрів, що вже співпрацюють із Horizon 2020 та COSME, здатен не лише переконати європейців у тому, що з українцями можна й треба мати справу, коли йдеться про наукові пошуки та технологічні рішення, а й спонукати решту українських гравців шукати грантову підтримку ЄС, а паралельно й можливості.
---------------------------------------------------------