У 1961 році на базі відділу фізики кристалів було організовано лабораторію, яку у 1966 році було перетворено у відділ інфрачервоної спектроскопії. Завідувачем відділу був один з провідних спеціалістів в галузі приймачів теплового випромінювання й інфрачервоних спектрометрів – доктор технічних наук А.Ф. Мальнев, Ще в довоєнні роки в Інституті А.Ф.Мальневим були розпочаті роботи з інфрачервоного приладобудування – під його керівництвом було розроблено і виготовлено один із перших вітчизняних вакуумних інфрачервоних спектрометрів "ВІКС". У 1971 році після реорганізації відділу з його складу виділилась лабораторія приймачів випромінювання, яка в 1976 р. була перетворена в відділ з цією ж назвою. В період 1971 – 1991р.р. лабораторією, а потім і відділом керував доктор технічних наук, лауреат Державних премій України й СРСР Л.С. Кременчугський.
Виконання фундаментальних досліджень в галузі піроелектричного ефекту дозволило створити фізичні принципи роботи широкого класу приймачів випромінювання й розробити ряд приладів, які з успіхом застосовувалися в системах спеціальної техніки й у космонавтиці. В 1981р. спільним наказом Міністра Оборонної Промисловості СРСР П.В. Фіногенова і Президента АН УРСР акад. Б.Е. Патона була затверджена програма робіт з розвитку ІЧ - техніки, відповідно до якої Інституту фізики доручалося виконання 30 прикладних й 6 фундаментальних НДР. Ця програма з'явилася логічним продовженням багаторічного успішного співробітництва з окремими підприємствами військово-промислового комплексу СРСР, коли Інститут продемонстрував здатність виконання серйозних робіт в області створення приладів спеціальної техніки (досить сказати, що в той час Інститут Фізики був єдиною організацією у Відділенні фізики й астрономії Української Академії наук, що випускала продукцію з військовою прийомкою). Основою програми були роботи зі створення піроелектричних приймачів випромінювання та апаратури на їхній основі.
Починаючи з 1991 р. по 2016 р. завідувачем відділу був канд. фіз. мат. наук, лауреат Державних премій України і СРСР В.Б.Самойлов.
За час існування відділу було захищено 2 докторських і 7 кандидатьских дисертацій, 3 співробітника – лауреати Державних премій в галузі науки і техніки України (1984 р.) і СРСР (1989 р.). Співробітниками відділу опубліковано 10 монографій, близько 200 статей, одержано більше 100 авторських свідоцтв на винаходи. Л.С.Кременчугським опубліковано першу в світі монографію по піроелектричному ефекту і піроелектричним приймачам випромінювання. Основні результати в галузі досліджень піроелектричного ефекту і розробки піроелектричних приймачів випромінювання підсумовано в монографії В.П.Косоротова, Л.С.Кременчугського, В.Б.Самойлова, Л.В.Щедріної "Пироелектрический эффект и его практические применения" (Київ, "Наукова думка", 1989 р). Авторами монографії A.N. Morozovska, E.A. Eliseev, S.V. Kalinin "Topological Defects in Ferroic Materials" (Springer, 2016) сформовані фізичні уявлення про особливості сворення і стабілізації полярного стану в фероїках.
У 2016 р. на базі відділу приймачів випромінювання була створена лабораторія прикладної сегнетоелектрики під керівноцтвом канд. фіз. мат. наук Л.В. Леваша.
Антон Федорович Мальнев (1896 – 1970) – засновник напрямку інфрачервоного приладобудування в Інституті фізики, перший завідувач відділу інфрачервоної спектроскопії
Лев Самсонович Кременчугський – перший завідувач лабораторії і відділу приймачів випромінювання з 1971по 1991рр.
Володимир Борисович Самойлов – завідувач відділу приймачів випромінювання з 1991 по 2016 рр.
Головними напрямами досліджень, що ведуться у лабораторії, є: