- Укр
- Eng
21 вересня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Грегор Мендель і його роль у розвитку генетичної науки: до 200-річчя від дня народження» виступив директор ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» академік НАН України Ярослав Блюм.
У своєму виступі він розповів про непересічне значення наукової спадщини Грегора Менделя, яка набула надзвичайно широкого звучання і практичного втілення у різних галузях генетики: від загальної генетики до геноміки та синтетичної біології.
З нагоди 200-річчя від дня народження Г.Менделя міжнародна наукова спільнота, дослідницькі інституції, товариства всього світу проводять конференції, семінари, святкові заходи, організовують спеціальні випуски журналів. Цим засіданням Президія НАН України долучилася до відзначення 200-річчя від дня народження Грегора Менделя і віддала належне його ролі у розвитку генетичної науки.
Академік НАН України Ярослав Блюм зазначив, що в Україні наукові дослідження з різних напрямів генетики здійснюються практично від часу заснування Української академії наук. А нині у «золотий вік» біології генетика та суміжні біологічні науки є надзвичайно важливими для нашої держави і потребують подальшого розвитку. Зокрема, НАН України вже порушувала питання про створення геномного центру та ключових лабораторій для дослідження геномів різної складності організації – від мікроорганізмів, рослин до людини, що сприяло б інноваційному розвитку сучасних біотехнологій, успішному впровадженню та масштабуванню наукових розробок установ.
В обговоренні доповіді виступи професор Інституту експериментальної ботаніки Чеської академії наук Ярослав Долежел, який підкреслив важливе значення університетського навчання в Оломоуці на майбутнє життя Г.Менделя. Президент Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І.Вавилова член-кореспондент НАН України Віктор Кунах розповів про основні історичні віхи розвитку генетики як науки за часів існування СРСР, а також про історію створення та основні напрями діяльності Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І.Вавилова.
Академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік Володимир Радченко підкреслив важливість розгляду наукової спадщини Г.Менделя для майбутнього розвитку генетичних досліджень в Україні.
Далі із доповіддю «Хемоінформатика як ефективний інструмент прогнозування і конструювання нових речовин з комплексом необхідних властивостей» виступив директор Фізико-хімічного інституту ім.О.В.Богатського НАН України член-кореспондент НАН України Віктор Кузьмін.
«Хемоінформатика» – це наука, яка розв’язує різноманітні хімічні проблеми методами інформатики. Зі становленням хемоінформатики в нашій країні невід’ємно пов’язана постать академіка АН УРСР О.В.Богатського.
Вагомим доробком науковців Фізико-хімічного інституту ім.О.В.Богатського є виявлення закономірностей впливу структури кількох тисяч органічних сполук на їх властивості – зокрема таких, як різні види біологічної активності. Для цього в інституті створено ієрархічну QSAR/QSPR технологію, спрямовану на оптимізацію процесу розроблення нових ефективних біологічна активних речовин, реагентів та матеріалів; розроблено універсальний підхід щодо структурної інтерпретації QSAR/QSPR моделей для оцінювання внеску окремих молекулярних фрагментів у прояв органічними сполуками тих чи інших властивостей.
Створено ефективний підхід для моделювання сумішей органічних сполук та прогнозу їхніх властивостей – температур кипіння, критичних параметрів та віріальних коефіцієнтів. Показано можливості прогнозу мікровластивостей, як-то параметри потенціалів міжмолекулярної взаємодії, на основі розрахунків макровластивостей сумішей речовин.
Наразі розвивається новий науковий напрям – QSAR/QSPR наносистем, у рамках якого розроблено підхід для структурного опису різноманітних наночастинок, за допомогою якого можна надійно прогнозувати властивості наноматеріалів та різних молекулярних асоціатів.
Завдяки результатам фундаментальних досліджень у галузі хемоінформатики науковці отримали низку прикладних розробок. Так, було творено 12 комп’ютерних експертних систем для прогнозування властивостей органічних сполук та їх сумішей, зокрема різних видів токсичності та біодоступності, водної розчинності, ліпофільності та деяких термодинамічних властивостей – теплоти утворення та згоряння.
Завдяки плідній співпраці науковців Фізико-хімічного інституту ім.О.В.Богатського з компанією «Інтерхім» було створено та впроваджено в медичну практику перші вітчизняні транквілізатори та імуностимулятори. Зараз проходить другу фазу клінічних випробувань новаторський аналгетичний засіб «Пропоксазепам», що гальмує гострий та хронічний біль і має полімодальний механізм дії.
В обговоренні доповіді виступив головний науковий співробітник Фізико-хімічного інституту ім.О.В.Богатського академік НАМН України Микола Головенко, який окреслив основні переваги використання QSAR/QSPR технології.
Завідувач лабораторії хемоінформатики університету Страсбургe професор Олександр Варник розповів про співпрацю з членом-кореспондентом НАН України Віктором Кузьміним та перспективи розвитку хемоінформатики як науки в Україні і світі.
Академік-секретар Відділення хімії НАН України академік НАН України Микола Картель у своєму виступі високо оцінив наукові досягнення члена-кореспондента НАН України Віктора Кузьміна.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових і поточних питань. Зокрема, було затверджено пріоритетні напрями наукових і науково-технічних робіт, за якими має проводиться конкурс на 2023–2024 роки за напрямом використання бюджетних коштів «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» бюджетної програми КПКВК 6541230.
