- Укр
- Eng
27 квітня 2023 року відбувся Інформаційний день Програми Євратом в Україні (EURATOM INFO DAY in UKRAINE 2023), що його провели Національний контактний пункт Євратом в Україні (НКП Євратом) та Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ «ХФТІ») за підтримки проєкту UAinEuratom21 (GA#101072693), фінансованого Європейською Комісією за програмою з досліджень та навчання Євратом («Horizon Europe»).
Захід об’єднав українські установи, дотичні до науково-дослідних робіт за напрямами «fission and fusion» («ядерний поділ і ядерний синтез»), розроблення інновацій, впровадження й експлуатації ядерних технологій та установок. Кількість учасників заходу сягнула 70 осіб. Вони представляли освітню сферу, науково-дослідні інститути, ядерну індустрію (державні та приватні компанії), Європейську освітню мережу ENEN. Спікерами Інформаційного дня стали представники Європейської Комісії, Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії.
Захід відкрив керівник НКП Євратом в Україні, вчений секретар ННЦ «ХФТІ» кандидат фізико-математичних наук Олександр Волобуєв, який коротко поінформував про Програму Євратом, її цілі та склад, бюджет і напрями фінансування, а також представив програму й аудиторію Інформаційного дня, привітавши всіх учасників від імені НКП Євратом і ННЦ «ХФТІ».
У виступі керівника експертної групи з питань інтеграції до Європейського дослідницького простору Директорату науки та інновацій Міністерства освіти і науки України кандидата технічних наук Григорія Мозолевича йшлося про вплив військової агресії проти Україні на науково-дослідницьку й освітню інфраструктуру, плани відновлення та цілі оновлення сектору науки й освіти, участь України у Рамковій програмі Європейського Союзу «Horizon Europe» («Горизонт Європа»), а також про допомогу українським науковцям у межах різних ініціатив Європейської Комісії (одна з таких ініціатив – підтримка створення Офісу Програми «Horizon Europe», що діятиме на базі Національного фонду досліджень України).
Координатор НКП Євратом в Україні, начальник сектору маркетингових досліджень, трансферу технологій та комерціалізації науково-технічних розробок ННЦ «ХФТІ» Сергій Пугач розповів про офіційне відкриття нової Робочої програми Євратом на 2023–2025 роки, яке відбулося 4 квітня цього року в Брюсселі (Бельгія). Він коротко представив основні напрями обговорення під час цієї події, зокрема такі як: сучасні й майбутні виклики ядерної енергетики, безпека і диверсифікація палива, розвиток малих модульних реакторів, питання освіти, залучення молоді та кваліфікованого персоналу відповідно до зростання обсягів ядерної енергетики і пов’язаного з нею неенергетичного сектору.
Представник Європейської Комісії від Програми Євратом Микола Дзюбинський зосередився на досягненнях України за попередньою Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій – «Horizon 2020» («Горизонт 2020»). У цій програмі Україна стартувала 2016 року, і поступово її співпраця набирала обертів. За статистикою, у Робочій Програмі Євратом на 2019–2020 роки (Euratom WP 2019-2020) за Програмою «Horizon 2020» українські установи виконували проєкти зі внеском Європейської Комісії близько 2 млн євро. За наступною Робочою Програмою Євратом у межах програми «Horizon Europe» – на 2021–2022 роки (Euratom WP 2021-2022) – Україна має подібні здобутки – теж близько 2 млн євро. У своїй презентації спікер також торкнувся напряму «fusion» («термоядерний синтез»), залучення України до досліджень із керованого термоядерного синтезу й останніх європейських інфраструктурних ініціатив за цим напрямом.
Захід логічно продовжила презентація начальника відділу плазмодинаміки Інституту фізики плазми ННЦ «ХФТІ» кандидата фізико-математичних наук Вадима Махлая, в якій мовилося про найбільший проєкт Програми Євратом і Програми «Horizon Europe», присвячений термоядерному синтезові, – проєкт «EUROfusion». Спікер розповів про роботу українського дослідницького юніту (осередку) в цьому проєкті, навів приклади експериментальних і теоретичних робіт, включно з високими результатами, отриманими 2022 року.
Молодший науковий співробітник лабораторії моделювання фізичних процесів та систем відділу математичного моделювання та дослідження ядерно-фізичних процесів Інституту фізики високих енергій і ядерної фізики ННЦ «ХФТІ» Анна Скрипник виступила з презентацією від європейської сторони – Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (The Nuclear Safety and Security Directorate of the Joint Research Centre, JRC). 2021 року науковиця виграла грант на дослідження в одній із лабораторій JRC – в Інституті технологій Карлсруе (KIT), що у Німеччині. 2022 року – раніше, ніж планувалося (через вимушене переселення внаслідок російського вторгнення в Україну), – почала співпрацювати з JRC. Анна Скрипник презентувала дослідження, які виконує лабораторія у JRC, та її аналітичні можливості з науково-дослідної роботи щодо відпрацьованого ядерного палива, радіоактивних відходів, неенергетичних ядерних досліджень для космосу та медицини й інших напрямів.
Презентація директора Навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна члена-кореспондента НАН України Ігоря Гірки присвячувалась освітнім європейським мережам за напрямами «fission та fusion» – ENEN і FuseNet відповідно. Спікер поінформував про проєкти й заходи, що відбуваються з ініціативи цих мереж, представив поточні проєкти, спрямовані на наукові дослідження й залучення молодих дослідників, і поділився програмою заходів на 2023 рік. У своєму виступі Ігор Гірка порушив, зокрема, питання про очікуваний великий запит на науково-технічних фахівців (науковців та інженерів), що спостерігається зараз і зростатиме в майбутньому, з огляду на амбітні європейські плани щодо ядерної та термоядерної енергетики, досягнення до 2050 року стратегічної мети – нейтральної щодо клімату економіки Європи. Натомість в Україні спостерігається зворотній рух, фінансування та кількість абітурієнтів за цими напрямами скорочуються, увага до технічних предметів у середній освіті зменшується, проте комусь же доведеться реалізувати плани України з розвитку ядерної енергетики, опікуватись експлуатацією ядерних реакторів, забезпечувати науково-технологічне супроводження ядерного сектору.
Проєкти у межах Програми Євратом, виконувані за схемою партнерства зі співфінансуванням, стали темою ще однієї презентації координатора НКП Євратом в Україні Сергія Пугача. За його словами, більшість досліджень за такими напрямами, як керований термоядерний синтез, поводження з радіоактивними відходами, радіаційний захист, ядерні матеріали, реалізуватимуться саме за схемою проєктів CEP (Сofund European Partnership). Ішлося також про характерні риси проєктів CEP й окремо про три чинні проєкти CEP і проєкт, запланований за Робочою програмою Євратом на 2023–2025 роки.
Сергій Пугач і Микола Дзюбинський також представили конкурси нової Робочої програми Євратом – 11 конкурсів за напрямом «fission» та інші типи конкурсів, оголошених для вже ідентифікованих бенефіціарів.
У фінальній презентації Інформаційного дня Національний контактний пункт Програми Євратом в Україні ознайомив учасників з інструментами й заходами НКП, що відбулися протягом останнього року, а також із найближчими планами щодо тренінгів від НКП Євратом, щодо підтримки візитів науковців до партнерів та щодо подання пропозицій до нової Робочої програми Євратом на 2023–2025 роки.
Отже, в останні чотири роки Україна демонструє високий рівень участі у Програмі Євратом, повторюючи свої досягнення за останніми двома програмами (WP2019-2020 та WP2021-2022). Посилення інтеграції до цієї Програми і надалі потребуватиме активності досвідчених учасників Євратома й залучення нових установ, які ще не брали участі у Програмі. Цей рух (включно з розвитком робіт за проєктами партнерства – СЕР) мають підтримувати державні політика й фінансування. Серед потенційних точок зростання – університетська спільнота. Наразі до проєктів Програми Євратом (точніше, до одного з них – «EUROfusion») долучені лише три українські університети. Потенціал для розвитку участі має і Національна академія наук України – як уже інтегровані до Євратома її наукові установи, так і інші. Індустріальна частина української спільноти ядерного сектору активно бере участь у Програмі Євратом, але і тут є можливості для розвитку, включно з більшим залученням державних виробничих підприємств ядерного сектору.
Нову Програму Євратом оголошено. Настав час діяти і знаходити партнерів, аби підготувати спільні пропозиції, долучитися до проєктів Євратом, розвинути вже здобутий успіх української спільноти щодо участі у Програмі Євратом.
Презентаційні матеріали заходу
Відеозапис заходу:
Нові конкурси Програми Євратом
За інформацією ННЦ «ХФТІ»