Показано, що емісія електронів із острівцевих металічних плівок при проходженні через них електричного струму відбувається із рівня Фермі острівців. Це однозначно показує, що ця емісія обумовлена розігрівом електронного газу в острівцях. Для експериментів використовували спеціально розроблений і встановлений в растровому електронному мікроскопі аналізатор електронів за енергіями.
Спільно із Інститутом фізичної хімії НАН України розроблено і досліджено новий електрохромний матеріал – аквапентаціаноферрат заліза (ІІІ). Модифікація структури цього матеріалу за рахунок заміни CN ліганду на молекулу води дозволила змінити колір забарвлення із синього на зелений та підвищити стабільність періодичного забарвлення – знебарвлення в порівнянні із відомим електрохромним матеріалом гексаціаноферратом (II) железа (III). Новий матеріал може бути використаний при створенні багатобарвних пасивних дисплеїв на основі електрохромного ефекту.
Для надтонких плівок довголанцюжкових аліфатичних з’єднань (стеаринова кислота та стеарат марганцю) показано, що на ранніх ступенях росту таких плівок на їх структуру критичним чином впливає взаємодія полярних груп молекул із полярними групами підкладки. В випадку малого дипольного моменту гідрофільної частини молекул будова плівки визначається іншими факторами, такими, як оптимальне пакування аліфатичних ланцюгів молекул та стеричні ефекти. Ці результати важливі для розробки методів керування структурою надтонких плівок органічних з’єднань.
Із використанням методу наносферної літографії виготовлені світловипроміннюючі структури на основі острівцевих плівок срібла та золота, в яких підведення електричної потужності до центрів світловипромінювання забезпечується за рахунок створення упорядкованої мережі наноланцюжків. В порівняні із традиційними джерелами світла на основі острівцевих металічних плівок отримані методом наносферної літографії світловипромінюючі структури відзначаються високою щільністю розташування центрів випромінювання в робочій зоні та порівняно низькими робочими напругами в декілька вольт На розроблене нанорозмірне джерело світла отримано патент України.
З метою отримання нових перспективних молекулярних матеріалів спільно із відділом ВФА синтезовані та досліджені катаніонні поверхнево-активні речовині на основі комплексних з’єднань катіоногенної (цетілтриметіламмоніум броміду) та аніоногенної [жирні кислоти CH₃(CH₂)_nCOOH (n=12, 16-20] сполук. Досліджені залежності структури, молекулярної динаміки та термотропних властивостей від співвідношення компонент та довжини кислоти. Сформовані комплекси характеризується підвищеною стабільністю в порівнянні із вихідними речовинами. Отримані результати можуть стати основою для подальшого застосування досліджених катаніонних матеріалів при розробці термочутливих молекулярних систем