- Укр
- Eng
Молодша наукова співробітниця Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Тіна Пересунько зазначила: «Лендліз від США. Амуніція, гаубиці й медикаменти з Європи. Весь світ сьогодні озброює Україну в боротьбі з російським імперіалізмом. Але 100 років тому ані Європа, ані США не підтримували української армії, яка наодинці воювала з більшовизмом. І навіть не визнали української незалежности. Натомість фінансували інших російських імперіалістів – білогвардійців. Щоб пробити стіну упереджень, глава держави й головнокомандувач армії УНР Симон Петлюра відрядив до Європи хор Олександра Кошиця».
Авторка розповіла про блокаду військового спорядження, підтримку російських білогвардійців Антантою, складнощі української культурної дипломатії та провокації зі сторони росіян.
Наостанок вчена підсумувала: «5 грудня 1919 року Симон Петлюра разом з урядом УНР виїхав до Варшави. Того ж дня він звернувся з офіційним повідомленням до українців: “Доля судила, що український народ на шляху до самостійного життя не мав реальної підтримки серед держав світу. Територія України вважалася і вважається, як принадна здобич для кожного, хто може свої бажання піддержати оружною силою, а не як хата вільного українського народу і свобідних, рівноправних меншостей цієї країни... Правительство Української Народньої Республіки заявляє, що воно тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність”. У Варшаві Петлюра готував визвольний похід на Київ разом із поляками. Хор Кошиця переїхав до Бельгії, а згодом – до США. Торувати шлях якщо вже не українській державності, то принаймні “Щедрику”. Через 100 років колядка Леонтовича таки досягла свого.У грудні 2020 року обробку Carol of the Bells виконав оркестр військово-повітряних сил США в Європі. Його очільниця, підполковниця армії США Крістіна Мур Уррутії звернулася до українців зі словами: “Україна не має кращого партнера за Сполучені Штати Америки; ми підтримуємо ваші зусилля у відстоюванні суверенітету й територіальної цілісності”. Невдовзі – запізнившись на понад 100 років – надійшла в Україну і зброя. Ціну запізнення, імовірно, збагнули не лише чимало українців, а й небайдужі у США та Європі».
Ознайомитися з повним текстом статті
За інформацією ресурсу «Локальна історія»