- Укр
- Eng
В інтерв’ю журналу «Вісник НАН України» Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній розповів про розробки науковців Академії, які можуть бути корисними для вирішення найгостріших проблем нашої держави.
В першу чергу, учені НАН України продовжують працювати для протидії пандемії коронавірусної інфекції. Створена ще на початку пандемії на базі Інституту математичних машин і систем робоча група з моделювання поширення коронавірусу в Україні регулярно готує аналіз поточної ситуації та короткотермінові прогнози. Науковці Інституту молекулярної біології і генетики єдині в Україні вивчають мутації коронавірусу за допомогою методу секвенування нового покоління. А в Інституті біології клітини й Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна тривають дослідження зі створення прототипів вітчизняних вакцин проти COVID-19.
Вчені Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова в рамках виконання проєкту за грантом Національного фонду досліджень вперше в Україні у взаємодії з лікарями-реабілітологами створили інтелектуальну інформаційно-аналітичну систему супроводження на основі штучного інтелекту процесів реабілітації пацієнтів після тяжких уражень, спричинених пандемією COVID-19.
Активно долучився до боротьби з коронавірусною інфекцією Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона. Зокрема, там створено обладнання для знезараження повітря методами фотокаталіза і плазмохімії, яке можна вбудовувати в системи централізованого кондиціювання, наприклад в громадських будівлях і спорудах, без реконструкції системи вентиляції.
Суспільно-політичні наслідки пандемії в українському суспільстві досліджували вчені-соціологи. Також соціологи й демографи розробили Програму Всеукраїнського перепису населення 2023 року. Економісти запропонували комплекс заходів з економічної трансформації Донецької та Луганської областей.
Анатолій Загородній також відзначив, що одним із найважливіших пріоритетів Академії залишаються дослідження та розробки, спрямовані на підвищення обороноздатності та безпеки держави. Так, фахівці Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона та Фізико-технологічного інституту металів та сплавів розробили технології виготовлення та відновлення елементів артилерійських снарядів. Матеріалознавці продовжували також роботи з виготовлення і ремонту елементів газотурбінних двигунів авіаційного та морського призначення.
Науковці інститутів проблем реєстрації інформації, фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова та НТК «Інститут монокристалів» розробили технології виготовлення окремих наукоємних елементів для військових систем слідкування та самонаведення.
Вчені Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова, Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем, Головної астрономічної обсерваторії в інтересах розвитку вітчизняної безпілотної авіації розробили технології захисту спеціальних мереж, автономного виявлення, супроводження цілей та автономної навігації. Також за цим напрямом у Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук створено технологію автоматизованого виявлення мін з використанням багатоспектральної зйомки з БпЛА.