В галузі наукової інженерії:

Розроблено, виготовлено та впроваджено вузли, електронну частину та програмне забезпечення для першого вітчизняного сканувального тунельного мікроскопу.

В галузі наноелектроніки:

Методом СТС експериментально отримано різко виражену однонаправлену електропровідність окремих молекул і молекулярних ланцюгів у плівках оксифенілнафталіміду.
На прикладі плівок n-октанової кислоти показано, що гомологічний ряд нормальних кислот може розглядатись як новий клас речовин для створення високовпорядкованих хемосорбованих моношарів на реконструйованій поверхні Au(111).
Розроблено методику ідентації за допомогою АСМ зонда вакуумно напиленої плівки Pd на склі з метою отримання планарних наноконтактів із шириною проміжку <100нм.

В галузі молекулярної біології:

Методом АСМ візуалізовано амілоїдні фібріли білків людини – інсуліну та лізоциму. Проаналізовано вплив макроциклічних комплексів металів – фталоціанінів та клатрохелатів на кінетику агрегації білків. Виявилось, що фталоцианіни з виступаючими лігандами є високоефективними інгібіторами процесу фібрілізації інсуліну, в їх присутності спостерігалась сферичні агрегати. Комплекси Fe2-клатрохелатів сповільнюють ріст фібріл інсуліну та запобігають їх агрегації.
Вперше отримано АСМ зображення фібріли інсуліну, розділеної на дві протофіламенти. Це дозволяє встановити, що найбільш ймовірним механізмом формування фібріли є одночасний ріст двох паралельних протофіламент, які в подальшому скручуються.

В галузі біофізики та біотехнологій:

З’ясовано ступінь коагуляції немодифікованого фулерену С₆₀ у водних суспензіях, отриманих шляхом переводу фулерену з толуолу в воду під дією ультразвуку. В результаті АСМ досліджень сухих шарів, осаджених на атомно-гладку підкладку, було виявлено як поодинокі молекули, так і їх об’ємні кластери діаметром до 100 нм.
Вперше за допомогою АСМ досліджено структуру субмоношарових плівок фулерену C₆₀, осадженого на тверду підкладку з фізіологічного розчину. З’ясовано, що на відміну від водних суспензій, у фізіологічних розчинах молекули не агрегують в об’ємні кластери, а при осадженні на підкладку вони об’єднуються у суцільні острівці товщиною в один моношар. Ефект пов’язано із зменшенням електростатичних сил відштовхування між фулеренами у суспензіях під впливом іонів солі.
З метою створення ефективних протипухлинних препаратів вперше було проведені АСМ дослідження осаджених з води або фізиологічних розчинів шарів класичних онкопрепаратів (доксорубіцину, цисплатіну, ландоміцину А,) окремо та у суміші з немодифікованим фулереном C₆₀.
За допомогою АСМ виявлено ефект самозбирання молекул провітаміну D3 на поверхні твердого тіла у моношарові острівці.

В галузі нанотехнологій:

Методом АСМ вивчено структурний стан графенів та графеноподібних 2D-частинок MoS₂, WS₂, h-BN, синтезованих методом механо-хімічної обробки відповідного масивного матеріалу без розчинника у присутності хімічно інертного агенту (NaCl) з подальшим розкладенням наноструктурованого матеріалу в органічному розчиннику. Показано, що товщина переважної більшості наночастинок складає від одного до трьох моношарів, а їх латеральні розміри, як правило, не перевищують 50нм.
При дослідженні усіх вищезгаданих 2D-наночастинок, осаджених із суспензій на атомно гладку поверхню слюди, на АСМ зображеннях було виявлено т.з. «нанодоріжки» субнаномктрової висоти. Показано, що нанодоріжка є наспраді псевдоструктурою, яка відібражає траєкторію руху наночастинки по поверхні підкладки внаслідок серії бокових поштовхів з боку вістря АСМ зонда під час сканування.
Продемонстрована можливість використання агрегатів 2D-наночастинок для отримання в невакуумних умовах слабозв’язаних з підкладкою частинок атомарної товщини, а метод АСМ як зручний інструмент для контрольованого переміщення таких частинок по поверхні, що може бути використано, наприклад, для прецизійного нанесення мастил.