- Укр
- Eng
«Сьогодні Національна академія наук України, як у всі попередні часи, виконує свої головні завдання – здійснює фундаментальні та прикладні дослідження в галузі природничих і соціогуманітарних наук, забезпечує науковий супровід і пошук шляхів розв’язку проблем, які постають перед державою і суспільством. Так було, так є. Звісно, війна розв’язана росією проти України, вплинула на життя і суспільства, й держави. І, очевидно, вона не могла не вплинути на діяльність Національної академії наук України, – зауважує академік Анатолій Загородній. – Ще в перші дні [повномасштабного вторгнення] постало питання про збереження роботоздатності Академії. Одразу, з 24 лютого, було підготовлено необхідні розпорядчі документи. Зокрема, запроваджено режим дистанційної роботи інститутів. Це спрощувало умови роботи для працівників інститутів і, що не менш важливо, уможливлювало надання фінансової підтримки всім працівникам, зокрема, тим, що через воєнні обставини мусили покинути свої домівки і переїхати в безпечніше місце. Загалом за межами місць свого проживання опинилися близько 17% працівників НАН України (з них понад 10% – науковці), які виїхали в інші регіони України і за кордон. Очевидно, що для них дуже важила фінансова підтримка.
Згодом, у середині травня, дистанційний режим роботи в Академії було рекомендовано скасувати, і до звичайного режиму роботи повернулися більшість інститутів – крім тих, які потребують суттєвого відновлення й частина працівників яких перебувають в інших регіонах. На жаль, чимало наших інститутів постраждали від артилерійських обстрілів, авіаударів і потребують термінового ремонту, принаймні такого, що убезпечив би їх від втрати майна й обладнання. Й інститути активно займаються відновленням, налагоджують роботу і продовжують працювати навіть попри часом катастрофічні руйнування.
Академія намагається допомагати своїм установам розв’язувати найнагальніші проблеми – склити вікна, латати дах. Робимо, що можемо, але наші резерви доволі скромні. Зрозуміло, що фінансовий стан держави зараз дуже складний. Звертатися по фінансову підтримку, хай навіть і для вкрай потрібних речей, слід дуже виважено. Обговоримо це питання і поміркуємо над належною аргументацією такого звернення.
Раніше Академія започатковувала хороші цільові програми для дослідження цікавих наукових проблем, а інститути, які брали участь у виконанні таких програм, зазвичай спрямовували ці додаткові кошти, зокрема, і на свій розвиток. Це фінансування було хай і не дуже велике, та все ж допомагало рухатися вперед. Через обставини, що склалися сьогодні, ми, напевно, навряд чи зможемо отримати якісь додаткові кошти навіть на дуже цікаві дослідження. Тож серйозно думатимемо, як найефективніше використати те, що вже маємо. Зокрема, гадаю, маємо сконцентруватися на розробках і дослідженнях, що прямо стосуються зміцнення обороноздатності й безпеки держави, а також дослідженнях, що відкриватимуть перспективу для розвитку української економіки. Фундаментальні дослідження ми зберігаємо і підтримуємо, це наша база. Але оборона й економіка мають вийти на перший план. Принаймні в тій частині, що стосується наших додаткових можливостей».