16 Oct | 2018
Міжнародна конференція НАНО–2018 – майданчик для обміну науковими ідеями та знаннями

27–30 серпня 2018 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка тривала VІ Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» (НАНО–2018).

Організаторами цьогорічної конференції, котра присвячувалася 100-річчю Національної академії наук України, стали Інститут фізики НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Туринський університет (Італія), Університет П’єра та Марії Кюрі (Франція) і Тартуський університет (Естонія) – за підтримки консорціуму EEN-Ukraine. Конференцію НАНО–2018 відвідало понад 500 науковців із 35 країн світу, а загалом зареєструвалося близько 850 учасників.

Цей масштабний захід складався одразу з кількох подій – власне конференції та спеціальної секції INNOVATION 2018, сфокусованої на написанні інноваційної стратегії України й обміні досвідом із міжнародними експертами щодо побудови інноваційної інфраструктури.



Загальне фото учасників конференції біля центрального входу Київського національного університету імені Тараса Шевченка



Під час урочистого відкриття заходу учасників привітали віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній і ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік Леонід Губерський.

Зі вступними словами до присутніх звернулися також завідувач відділу когерентної і квантової оптики Інституту фізики НАН України академік Леонід Яценко та керівник локального організаційного комітету конференції НАНО–2018, завідувач відділу міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності цього ж інституту кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.

На адресу учасників зібрання надійшло офіційне привітання від заступника Міністра освіти і науки України Максима Стріхи. Крім того, організатори конференції отримали вітання з роком Раманівської спектроскопії від видатного фізика й оптика, доктора Андреаса Отто (Німеччина), який, зокрема, відзначив важливість проведення подібних заходів. «Нанотехнології стають важливим напрямом у фізиці, хімії та медицині. Ви маєте пишатися тим, що робите внесок в цю галузь науки...», – йшлося в його зверненні.



Вітальне слово віце-президента НАН України академіка Анатолія Загороднього

Вітальні слова академіків Леоніда Губерського та Леоніда Яценка



Пленарне засідання розпочалося з виступу професора Тиміша Охучанського (Китай), присвяченого новим наноструктурним матеріалам, що застосовуються як біоактивні агенти. Професор Ельмар Петров (Україна) розповів про суперобмінне нерезонансне тунелювання з використанням молекулярних нанодротів. Доктор Сергій Якунін (Швеція) презентував свої дослідження лазерної генерації в тонких перовскітових плівках. Виступ професора Відмантаса Гулбінаса (Литва) стосувався технології відслідковування дрейфу носіїв заряду в напівпровідних одностінних вуглецевих нанотрубках. Професор Олег Дмітрієв (Україна) презентував свої дослідження затримки переносу енергії між J-агрегатами люмінесцентних барвників. Професор Збіґнєв Лесніковський (Польща) виступив із доповіддю про застосування кластерів бору в наноконструкціях, у якій продемонстрував сучасний стан і окреслив перспективи досліджень за цим напрямом. Завершила пленарну сесію доктор Ганна Морозовська (Україна) з дослідженням температурних ефектів у тонких сегнетоелектричних плівках.



Учасники конфереції слухають доповіді пленарної сесії



Загалом учасники конференції у своїх виступах торкнулися багатьох актуальних напрямів нанонауки, серед яких: нанокомпозити й наноматеріали, нанохімія та біотехнології, наноструктурні поверхні, нанофізика, нанооптика і фотоніка, наноплазмоніка та поверхнева підсилена спектроскопія.

Секцію «Нанохімія та біотехнології» було представлено такими дослідженнями як: метод аналізу структурно-динамічних властивостей реакційних центрів різних видів бактерій; порівняння впливу водорозчинних фулеренів С60 та інгібітора протеїнкінази на ракові пухлини в печінці щурів; удосконалення амперометричного біосенсора з використанням халькогеніду, оксидів та мікро/наночастинок металів у полімерній матриці тощо.

У секції «Нанокомпозити та наноматеріали» було представлено роботи щодо: мікробіологічних методів оцінювання параметрів наночастинок оксидів металів; синтезу карбонових нанотрубок і графенових систем з метою створення гібридних матеріалів для багатофункціональних застосувань; програмованого синтезу нанорозмірних частинок неорганічних іонообмінників у пористих полімерах; полімер-графенових тернарних люмінесцентних композитів; синтезу наночастинок CeO2 та вивчення їхньої біосумісності та біоактивності; створення динамічних фотоперемикальних наноматеріалів із наночастинок металів платинової групи та невеликих плазмонних наночастинок; нових оптичних нанокомпозитів на основі іонних рідких кристалів і багатого іншого.

У секції «Нанофізика» учасники конференції доповідали, зокрема, про: деформовані моделі Бозе-газів та їхній «дуалізм»; спін-орбітальну взаємодію в проводах ядро-оболонки InSb та у InSb-нанотрубках; дослідження різних режимів роботи спін-обертального мікрохвильового детектора; вплив хіміко-електронного перетворення енергії в нанопорошкових системах на основі ZrO2.

У секції «Наноструктурні поверхні» було представлено результати: оптичної спектроскопії шаруватих подвійних гідроксидів; використання високопоглинальних електронних гармат для отримання керамічних наноструктурованих тонких плівок; створення нової технології багатошарової графенної наноструктуризації для біосенсорів і оптоелектронних приладів; досліджень гнучких графенних плівок, легованих молекулами барвника, та їхнього використання для електрохімічного зондування нітритів та інші матеріали.

Учасникам міжнародної конференції НАНО–2018 було запропоновано долучитися до англомовної екскурсії Києвом – наймальовничішими вулицями центру столиці України й історичної частини міста. Крім того, член організаційного комітету НАНО–2018 і випускник Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микола Чайка провів екскурсію головним (червоним) корпусом своєї альма-матер – історичною архітектурною пам’яткою України ХІХ ст.

Усі дні міжнародної конференції НАНО–2018 сповнювалися жвавими науковими дискусіями й обговореннями. Загалом упродовж роботи конференції було виголошено близько 100 усних і оприлюднено понад 600 стендових доповідей. Першого дня тривала спеціальна сесія, присвячена написанню інноваційної стратегії України та змаганню провідних вітчизняних наукоємних та інноваційних стартапів.



Гарячі дискусії за участі молодих науковців

Під час постерної сесії



На офіційній церемонії закриття конференції було підбито підсумки заходу й обговорено плани на майбутнє. Перед ученими виступили академік Леонід Яценко та голова організаційного комітету конференції кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.



Відділ міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України



За підсумками конференції статті всіх її учасників буде опубліковано в журналі з відкритим доступом «Nanoscale Research Letters» (імпакт-фактор – 3.13) та інших фахових виданнях – «Applied Nanoscience» (імпакт-фактор – 2.99), «Molecular crystals and liquid crystals» (імпакт-фактор – 0.63), «The European Physical Journal Plus» (імпакт-фактор – 2.24), а також у книзі статей матеріалів конференції видавництва «Springer», що публікується щорічно – починаючи з 2012 року.





«Наша конференція невпинно росте та розширює свою географію. Цього року у ній взяли участь представники понад 35 країн. Про популярність і важливість заходу свідчить також той факт, що за 6 років історії його учасники опублікували близько 600 статей у відомих наукових журналах, а минулорічні статті навіть не увійшли до однієї книги, тому видавництво Springer опублікувало їх двома томами вибраних статей у фізичній серії. Приємно бачити, що наші зусилля сприяють плідній кооперації між ученими з усього світу, багато з яких познайомилися на наших конференціях і тепер працюють над спільними проектами та дослідженнями», – зауважила засновниця й голова локального комітету конференції НАНО–2018 кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.

Проведення заходу уможливили злагоджена робота членів організаційного комітету та тісна взаємодія між співорганізаторами. У цьому році основними організаційними питаннями опікувалися Інститут фізики НАН України та Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Це – чудовий приклад співпраці між академічною науковою установою та закладом вищої освіти. У цілому, конференція НАНО–2018 стала важливою подією для української науки та сприяла налагодженню контактів між ученими з різних країн.



Усі фото із заходу доступні за лінком:

http://nano-conference.iop.kiev.ua/nano18photos.html.



За матеріали Прес служби національної академії наук України