1959 р. - лабораторія інфрачервоної спектроскопії відділу фізики кристалів.
з 1963 р. - відділ інфрачервоної спектроскопії (керівник - А.Ф. Мальнев).
1971 р. - лабораторія приймачів випромінювання.
з 1976 р. - відділ приймачів випромінювання (керівник - Л.С. Кременчугський, з 1991р. - В.Б. Самойлов).
Керівник відділу
Канд. фіз.- мат. наук лауреат Державних премій СРСР та України Самойлов В.Б..
тел. +38 (044) 525 79 52 факс +38 (044) 525 15 89 ел. пошта
Склад відділу
В відділі працюють 1 доктор фізико-математичних наук, 5 кандидатів фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 2 співробітника відділу - лауреати Державних премій в галузі науки і техніки України і СРСР.
Головні напрямки наукових досліджень
Дослідження електричних властивостей піро- та сегнетоелектриків, розробка високочутливих і швидкодіючих піроелектричних приймачів випромінювання та вимірювальних пристроїв на їх основі. Приймачі призначені для вимірювання енергії та потужності електромагнітного випромінювання в спектральному діапазоні, починаючи від НВЧ (103 мкм ) до гамма випромінювання (10-3 мкм).
Найважливіші досягнення
Співробітниками відділу приймачів випромінювання у цій області досліджень було надруковано 250 статей, 8 монографій, отримано більше 100 авторських свідоцтв на винаходи. Проведення фундаментальних досліджень в галузі піроелектричного ефекту дозволило створити фізичні принципи роботи цілого класу піроелектричних приймачів випромінювання та розробити ряд приладів, які з успіхом застосовувалися в системах озброєння та у космонавтиці. Роботи відділу в галузі розробки інфрачервоної техніки відзначені Державними преміями СРСР (1989 р.) та УРСР (1984 р.).
В результаті цих робіт були створені:
системи для вимірювання часових, енергетичних та просторових характеристик надпотужного лазерного випромінювання;
аналізатори хвильового фронту на базі багатоелементних координатно-чутливих приймачів для вирішення проблем адаптивної оптики;
матриці піроелектричних приймачів випромінювання зі світловодним вводом енергії;
одиночні та багатоелементні сенсори з високою пороговою чутливістю для потреб космонавтики.
Головними споживачами цієї продукціі були провідні науково-технічні установи СРСР: НВО "Астрофізика" (м. Москва), ЦКБ "Алмаз" (м. Москва), ЦКБ "Геофізика" (м. Москва ), Інститут космічних досліджень АН СРСР (м. Москва), Державний Оптичний Інститут (м. Санкт-Петербург) та ін.
Для космічних досліджень були створені:
високочутливі піроелектричні приймальні пристроі 322Б для інфрачервоної спектрорадіометричної апаратури штучних супутників Землі серій "Метеор-2" , "Метеор-3" та “Океан”;
ці прилади використовувались як штатні пристрої в 1977 - 1993 рр.;
приймачі випромінювання для ІЧ радіометрів міжпланетних станцій серій "Венера" , “Марс” та "Фобос";
багатоелементні лінійки приймачів випромінювання для ІЧ спектрометра "Істок" орбітальної станції "Мир".
В рамках спільних робіт з Інститутом атомної енергії (м. Москва) та Фізико-технічним інститутом (м. Харків) розроблені та впроваджені вимірювачі енергетичних втрат високотемпературної плазми в установках типу “Токамак”.
Створено та впроваджено в Інституті захворювань очей ім. академіка Філатова (м.Одеса) медичний радіометр для ранньої діагностики захворювань очей.
Розроблено та впроваджено у виробництво піроелектричний ватт-джоульметр ПВДЦ-2.
Відділ бере участь у спільних роботах з закордонними науковими закладами:
Польща (Військово-Технічна Академія, м. Варшава; Інститут молекулярної фізики, м. Познань), Корея (Університет “Інха”, м. Інчхон), Китай (Інститут фізики твердого тіла, м. Шанхай).
