Відділ фізики магнітних явищ (ВФМЯ), під керівництвом професора, чл.-кор. НАНУ С.М.Рябченка, було створено у 1995 р. на базі лабораторії фізики магнітних явищ відділу електроніки твердого тіла. В свою чергу, ця лабораторія була створена у 1983 із частини співробітників відділу резонансних явищ, що перед тим відпочкувалися від відділу фізики кристалів, очолюваного професором, акад. НАН України А.Ф. Прихотько.
Відділ об'єднує фахівців з радіоспектроскопічних (електронний парамагнітний, феромагнітний, антиферомагнітний, ядерний квадрупольний резонанси), магнітостатичних (намагніченість, магнітна сприятливість), магнітопружних (магнітострикція) та магнітооптичних (спектральні дослідження у магнітному полі та оптично-детектований магнітний резонанс) досліджень твердих тіл, кристалів. На етапі набуття кваліфікації у магніторезонансних методах досліджень, провідні співробітники відділу брали участь у семінарах з радіоспектроскопії, організованих професором, чл.-кор. НАН України М.Ф. Дейгеном, консультувалися в нього і його співробітників, зазнали його суттєвого впливу.
Отже відділ виник і розвинувся як розвиток наукової школи акад. А.Ф. Прихотько на перетині з науковою школою чл.-кор. НАНУ М.Ф. Дейгена.
При відділі працює неструктурна лабораторія Теорії Недосконалих Кристалів (ТНК) на чолі з чл.-кор. НАНУ, проф. Е.А.Пашицьким. Ця лабораторія була створена свого часу фізиком-теоретиком, проф. В.Л. Вінецьким.
Більш докладно історія створення і розвитку відділу ФМЯ викладена у файлі.
Керівник відділу
Професор, доктор фіз-мат. наук, член-кор. НАН України, Лауреат Державної премії України, Заслужений діяч науки і техніки України Сергій Михайлович Рябченко.
тел. +38 (044) 525 09 39 ел. пошта
Склад відділу
Доктори (чл. кор. НАНУ С.М. Рябченко, В.М. Калита і чл. кор. НАНУ Е.А. Пашицький) та кандидати наук (А.В. Бондар, О.Г. Галкіна, А.В. Комаров, А.Ф. Лозенко, В.І. Пентєгов, О.В. Семенов, О.В. Терлецький, А.О. Тимофієв, П.О. Троценко, М.П. Чорноморець). Серед співробітників відділу, що працювали у ньому донедавна слід згадати кандидатів наук Д.Л. Лифар і Ю.В. Федотова.
Головні напрямки наукових досліджень
Головними напрямами досліджень, що ведуться у відділі, є
фізичні властивості магніторозчинених (напівмагнітних) напівпровідників і носій-іонна обмінна взаємодія в них;
магнітопружні явища в магнетиках, зокрема в шаруватих антиферомагнетиках з легкоплощинною анізотропією;
магнітні та магніто транспортні властивості феромагнітних нанопорошків, наноплівок;
магнітні властивості високотемпературних надпровідників і їх зв'язок з критичною густиною току.
Останні декілька років більшість напрямів досліджень не лише магнітних нанопорошків і наноплівок, а й напівмагнітних напівпровідників, високотемпературних надпровідників зосереджені на з'ясуванні відповідних властивостей у випадку нанооб'єктів цих субстанцій.
Головним напрямом досліджень в лабораторії ТНК при відділі є теорія надпровідності та властивостей надпровідників.
Найважливіші досягнення
Експериментальне відкриття гігантського спінового розщеплення електронних та екситонних зон у магніторозчинених напівпровідниках та його пояснення проявом носій-іонної обмінної взаємодії (А.В. Комаров, С.М. Рябченко, О.В. Терлецький, И.И. Жеру, Р.Д. Иванчук). Явище було відкрите і пояснене у 1976-77 рр., а дослідження подальших явищ, обумовлених носій іонною взаємодією та гігантським спіновим розщепленням зон, тривають, модифікуючись, і досі. У 1979 р. було теоретично передбачене явище феромагнітного впорядкування у магніторозчинених напівпровідниках при створенні в них певної (значної) концентрації носіїв току (Е.А. Пашицький, С.М. Рябченко), розвинуті уявлення про роль спінових кореляцій при утворенні магнітних поляронів (С.М. Рябченко, Ю.Г. Семенов). Останніми роками досліджуються прояви носій-іонної взаємодії та спінових розщеплень у квантово-розмірних структурах на основі напівмагнітних напівпровідників;
встановлення проявів магнітної та/або пружної квазідвовимірності у магніторезонансних та релаксаційних властивостях кристалів (Д.Л. Лифар, А.Ф. Лозенко, С.М. Рябченко; останні двоє за роботи з цього циклу у складі колективу співавторів з Харкова та Донецька були удостоєні Держпремії України в галузі науки і техніки за 1991 р.);
встановлення магнітопружної природи антиферомагнітних доменів в шаруватих легкоплощинних антиферомагнетиків та прояв перетворень цієї доменної структури в магнітострикції і намагніченості (В.М. Калита, А.Ф. Лозенко, С.М. Рябченко, П.О. Троценко);
встановлення прояву магнітоопору манганітових плівок на НВЧ (Д.Л.Лифар, С.М.Рябченко), вивчення властивостей нанопорошків манганітів (А.В.Бондар, В.М. Калита, А.Ф. Лозенко, С.М. Рябченко, П.О. Троценко), встановлення особливостей перемагнічування наногранульованих феромагнітних плівок з орієнтованим напрямом анізотропії феромагнітних наногранул у площині плівок (А.О.Тимофієв, В.М. Калита, А.Ф. Лозенко, С.М. Рябченко, П.О. Троценко)
з'ясування основних закономірностей температурних, магнітопольових та кутових залежностей густини критичного струму у епітаксійних плівках високотемпературних надпровідників, та їх пояснення як наслідок піннінгу вихорів Абрикосова у цих плівках на дислокаційних стінках, що утворені межами монокристалічних блоків, розорієнтованих один відносно одного на малі кути (Ю.В. Федотов, М.П.Чорноморець, Д.Г.Ковальчук, Е.А. Пашицький, С.М. Рябченко, О.В. Семенов);
розвиток моделей надпровідності, що враховують вплив багаточастинкових кулонівських кореляцій та колективних електронних збуджень зарядової та спінової густини у високотемпературних надпровідниках та реальну структуру їх Фермі-поверхні на процес куперівського спарювання та підвищення критичної температури надпровідного переходу (Е.А. Пашицький, О.В. Семенов, В.І. Пентєгов);
видано Енциклопедичний Словник "Физика Твердого Тела" у двох томах (головний редактор В.Г. Барьяхтар, заступник головного редактора Е.А. Пашицький, відповідальний секретар редколегії О.Г. Галкіна).
